Дистанційне навчання

Готуй сани з літа, або поради для шкільних педагогів щодо завчасної підготовки онлайн-уроків (Віктор круглов - https://www.blogger.com/) 

Різкий перехід на дистанційну освіту став викликом як для дітей, так і для шкільних викладачів. Було б неправильним казати, що онлайн-освіта в Україні до проголошення карантину не існувала взагалі. 

Приватні онлайн-школи, різноманітні курси для школярів, онлайн-студії успішно функціонують у країні останні 5 років. Але питання розвитку цього напрямку освіти для всієї педагогічної спільноти ще ніколи не було настільки актуальним, як сьогодні. 

Пандемія в одну мить відправила шкільних учителів у віртуальний простір, підштовхнула МОН до створення тимчасової «Всеукраїнської онлайн-школи» та змусила багатьох педагогів замислитися над переформатуванням освітнього процесу в подальшому.  

Активні вчителі, стурбовані збереженням професії, продовженням діяльності в умовах форс-мажору, методом спроб та помилок почали опановувати новітні технології, випрацьовувати необхідні для цього навички.

Зрештою 2019-2020 навчальний рік закінчився, продемонструвавши необхідність для шкільних педагогів переходити на новий професійний рівень. Попереду літо, яке варто використати якісно та змістовно. Уже абсолютно зрозуміло, що освіта ніколи не повернеться на старі колії, а онлайн-засоби стануть її невід'ємною складовою. Незалежно від того продовжуватиметься карантин чи ні, шкільні викладачі мають опанувати інструменти дистанційного навчання та уміти комбінувати їх зі звичайним офлайн-підходом для ефективної освіти сучасних дітей. Допоможуть у цьому більше сотні різноманітних онлайн-ресурсів та інструментів, що дозволяють якісно проводити онлайн-уроки, підтримувати зворотній зв’язок зі школярами, проводити тестування та перевіряти завдання.
Про найпопулярніші та вже апробовані колективом викладачів харківської школи «Ранок» я раніше писав у своєму блозі. Зараз хотів би поділитися напрацюваннями та висновками, зробленими колективом педагогів нашого начального закладу впродовж термінового переходу в режим онлайн-навчання.

Основне, що слід запам’ятати, – організація ефективної онлайн-освіти абсолютно відрізняється від традиційного методу, а підготовка онлайн-уроків потребує подвійного навантаження. Більшість офлайн-форматів класної роботи неможливо перенести в «цифру», тож матеріал слід подавати через інтерактивні навчальні ресурси, що містять інструкції, корисні посилання, цікавий учням контент (відео, квести, малюнки, інфографіку), опцію самоперевірки та ін.

На початку навчального процесу слід прописати план роботи з учнями. Для його формування педагог має відповісти на базові запитання: чому я хочу навчити моїх учнів (яких навчальних результатів вони досягнуть)?; як учні цьому навчаться (яким чином вони досягнуть навчальних результатів)?; як я допоможу їм отримати високі результати та як дізнаюся, чи досягли вони поставлених мною цілей? Відповідно до цього педагог визначає навчальні матеріали. Більшість шкільних підручників, рекомендованих МОН, представлені в електронному форматі на ресурсі ІМЗО, МОН та офіційному сайті видавництв, підручники та посібники яких рекомендовані МОН.
Багато з підручників уже містять інтерактивні застосунки у вигляді квестів, тестів, нестандартних завдань. Далі обирається методика моніторингу роботи учнів та шляхи підтримки зворотного зв’язку.
План роботи для учнів може містити дату для початку роботи над завданням, терміни його виконання, певний період онлайн-зустрічей із викладачем, посилання на навчальні матеріали, платформу, де буде відбуватися навчальний процес.

 Для перевірки отриманих учнями знань важливо розробити унікальні завдання та запитання. У будь-якому разі на допомогу школярам прийде Google та спільні чати. І це добре, адже в процесі пошуку відповідей на неочевидні запитання вмикатиметься аналітика та критичне мислення. У школі «Ранок» ми успішно використовуємо продукт, розроблений командою Digital-Ранок – навчальну платформу «Erudito». Зараз вона знаходиться у відкритому доступі. На ній учні (2–9 класів) можуть виконувати різнорівневі тестові завдання з автоматичною перевіркою. А вчителі мають можливість організовувати класи, здійснювати їхній менеджмент, пропонувати учням для виконання готові тестові завдання з основних предметів, вести статистику успішності класу.

При дистанційному форматі навчання дуже важливо підтримувати позитивний емоційний настрій учнів. Найкраще періодично використовувати ігрові форми перевірки знань, наприклад, проводити проміжне оцінювання можна не тестуванням, а вікториною (стануть в нагоді застосунки kahoot, quizlet або quizizz) з подальшим відзначенням переможців.

Під час проведення онлайн-уроків необхідно грамотно підходити до планування навантаження. Засвоєння матеріалу в дистанційному форматі відбувається інакше, ніж у класній кімнаті школи. Більше інформації доводиться сприймати на слух і довше утримувати увагу. Це вимагає спеціальних навичок і звички працювати в подібному форматі. При переході в онлайн-режим тривалість уроків слід зменшити.

Для дітей молодшого шкільного віку рекомендують 20-25 хвилин, а для середньої та старшої школи – 30-35 хвилин. Категорично не варто робити уроки-пари як для школярів, так і для студентів. Вважаю, що під час дистанційного уроку обов’язково слід чергувати лекційний матеріал та виконання індивідуальних завдань у зошиті. Це трохи розвантажує очі.

Для роботи в онлайн-форматі ефективними засобами є проведення віртуальних екскурсій до музеїв та виставок. У світі й Україні зокрема створено багато інформаційно насиченого та загальнодоступного контенту для цього. Наприклад, дітям буде цікаво відвідати «Музей України просто неба», потрапити на віртуальну екскурсію Острозьким та Дубенським замками, відвідати заповідник «Поле Полтавської битви», музей-садибу Івана Котляревського в Полтаві тощо. Після цих онлайн-відвідин дуже важливо влаштовувати обговорення й попросити учнів записати свої враження в заздалегідь підготовану форму зворотного зв’язку (може бути використаний звичайний google-документ). Для оцінки ступеня засвоєння інформації можна ще запропонувати учням створити тематичні сторінки в інстаграмі або записати подкаст.

Вивчати природничі науки, проводити лабораторні роботи, ставити експерименти в онлайн-режимі важко, але також цілком можливо. Звісно, за умов дотримання норм безпеки. Важливо, щоб навіть вдома метою будь-якого експерименту було не просто отримання красивого ефекту, а ще й формування та розвиток дослідницького, критичного й аналітичного мислення. Навіть найпростіший досвід з вивчення розчинності харчової солі у воді чи вирощування кристалів можна спланувати з урахуванням стадій дослідницького циклу, паралельно пов’язавши цю тему з обговоренням концентрації різних солей у водоймах...

Онлайн-навчання – прекрасна можливість навчити дітей спільної віддаленої роботи. Це може бути текст, презентація, або навіть мультимедійний проєкт. Звичайно, у багатьох школах діти й до карантину створювали їх, збираючись після уроків, обговорюючи, будуючи плани роботи. Зараз же в онлайн-режимі, наприклад в Google Documents, учні можуть одночасно дописувати й бачити пропозиції та правки напарників. До того ж, учитель має можливість спостерігати за розвитком спільної роботи, бачити виправлення, що вносяться учні до загального файлу, та спостерігати за їхньою активністю.

Насправді, інструментів онлайн-освіти та підходів до її продуктивного облаштування дуже багато. Але в процесі онлайн-навчання найважливішим є особистість учителя, його професіоналізм і готовність самому вчитися та вдосконалюватися. Якщо це є, то перехід в режим онлайн чи комбінування дистанційного навчання з традиційним прибирають не тільки географічні кордони та перешкоди, пов’язані з вимушеною необхідністю перебувати вдома, але стають ефективним, насиченим, цікавим та прогресивним процесом здобуття нових знань.

Опрацювала Корнєва Татьяна